Що з цим робити дорогою до чужої країни?
- Намагатися зберігати спокій. Хоча б зовні. Розслабити м’язи обличчя, спробувати усміхнутись. По-перше, фізіологія і психіка пов’язані між собою й одна впливає на іншу. По-друге, на вас дивляться ваші близькі, особливо ваш стан передається дітям. До речі, дітям у часі кризи можна винятково дозволити досхочу переглядати мультики чи грати ігри.
- Старайтеся не піддаватись натовпу й логічно мислити. Постійно зберігайте критичне мислення, за будь-яку ціну. Не робіть чогось тільки тому, що всі попутники так роблять. Намагайтесь дізнатись максимум інформації з надійних джерел і осмисліть її самостійно чи з допомогою людини, котрій довіряєте
- Після переходу кордону обов’язково зареєструйте свій приїзд у рецепційному пункті, де вас сконтактують із перевізником чи власником квартири, що вас приймає. Не сідайте в першу-ліпшу машину, яку вам запропонували.
Як боротися зі стресом на новому місці проживання?
- По-перше, відіспіться. Навіть, якщо для цього треба випити снодійне. Намагайтесь і потім багато спати. Сон допомагає позбутись стресу й дає змогу психіці відпочити
- Намагайтесь уникати алкоголю та кави. Зайве збудження вам тепер не потрібне.
- Звичайно ж, ви хочете бути в курсі новин на батьківщині. Та це не значить, що треба переглядати новини безперервно, кожні пів години заходити на сайти новин, розпитувати про новини знайомих. Порада така: один, максимум — два рази в день подивіться випуск головних новин дня. Новини та зміни ситуації однаково не під вашим контролем
- Намагайтесь часто дзвонити рідним та друзям з України, заводьте нові знайомства, робіть собі екскурсії новими місцевостями. Вчіть нові слова, йдіть на роботу
- Не дозволяйте собі впадати у відчай із причини втрати доробку цілого життя. Ви зберегли життя — найцінніший дар.
- Якщо ви — вірянин, підіть до костьолу чи моліться вдома, читайте Біблію та християнську літературу. Якщо ні — просто роздумуйте над життям, плануйте собі, що ви зробите після того, як війна закінчиться, навіть дуже детально.
Синдром того, хто вижив: феномен біженця
Ви страждаєте на цей синдром, якщо в безпечному місці ви переживаєте такі почуття:
- непотрібність, втрату сенсу життя
- сором чи провину за те, що вам добре в той час, коли іншим погано в небезпеці
- злість за те, що близькі не хочуть виїжджати
- заборону самому собі радіти життю та відпочивати
- сильний сум за домівкою
У боротьбі із цим синдромом допоможе проста логіка. Просто порозмовляйте самі із собою та доведіть собі, що ви зробили все можливе, щоби захистити й допомогти близьким, що вони навіть, можливо, краще зможуть радити собі в тяжких умовах, не маючи вас на шиї. Що цінувати життя й радіти йому потрібно щодня. Особливо, якщо воно врятоване так дорогою ціною.
Перемоги нам усім і миру! А також спокою в наших душах!